Тести ЗНО
https://zno.osvita.ua/ukrainian/
ЗНО на 200 балів
https://dostupnaosvita.com.ua/video-lessons/ukrayinska-mova-i-literatura/urok-1-slovospoluchennya-ta-rechennya-pisni-marusi-churaj-istorichni-pisni
https://edera.gitbook.io/laifhaki-z-ukra-ns-ko-movi/
https://webpen.com.ua/
https://ukr-mova.in.ua/exercises
https://www.youtube.com/watch?v=oYQ5lfY-mBI
Тестування з теми:
https://naurok.com.ua/test/d-pavlichko-tvorchist-18607.html
https://edera.gitbook.io/laifhaki-z-ukra-ns-ko-movi/
https://webpen.com.ua/
https://ukr-mova.in.ua/exercises
Дмитро Павличко
Презентація:
https://www.youtube.com/watch?v=oYQ5lfY-mBI
Тестування з теми:
https://naurok.com.ua/test/d-pavlichko-tvorchist-18607.html
Cписок віршів для вивчення напам'ять
1. Вивчити напам'ять одну поезію поетів - шістдесятників (на вибір)
2. Вивчити напам'ять уривок з новели Гр. Тютюнника " Три зозулі з поклоном"
"Останній лист від тата "Софіє! Соню! Учора дав мені товариш скалку од дзеркальця, я глянув на себе і не впізнав. Не тільки голова, а й брови посивіли. Зразу подумав: може, то іній (це надворі було), тернув долонею – ні, не іній... Більше не дивитимусь. Часто сниться мені моя робота. Наче роблю вікна, двері фільончасті, столи, ослони. І так мені руки потім засверблять, що, буває, ложки хлопцям ріжу на дозвіллі. А руки як не свої... Ти питаєш, як нас годують, як одягають на зиму. Годують такою смачною юшкою, що навіть Карпо Ярковий п’ятнадцять мисок умолотив би, ще й добавки попросив! Вдяганка звичайна, селянам до неї не звикати. Сю ніч снилася мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, і вища. Сосна – а за нею річки синє крило. Ні ти, ні синок, мій колосок, чогось давно не снитесь, тільки привиджуєтесь. Сусіда мій по землянці молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?... Соню! Не суди мене гірко. Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу. ("Сибір неісходиму" було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: "Сибір неісходиму".) Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття. Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й житиму... " Коли се було... А я й досі думаю: "Як вони чули одне одного – Марфа і тато? Як?..." А ще думаю: "Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?" "Тоді не було б тебе – шумить велика "татова" сосна".
3. Вивчити напам'ять одну поезію Ліни Костенко (на вибір): «Страшні
слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «По
сей день Посейдон посідає свій трон…», «Недумано,
негадано…» .
4. Вивчити напам'ять одну поезію Василя Стуса(на вибір): «Крізь
сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…».
До уваги учнів і батьків!
Завдання з української мови та літератури викладатимуться згідно з розкладом уроків по школі!
Письмові роботи необхідно виконувати в робочих зошитах із записом числа й видом роботи
(наприклад,
Завдання з української мови та літератури викладатимуться згідно з розкладом уроків по школі!
Письмові роботи необхідно виконувати в робочих зошитах із записом числа й видом роботи
(наприклад,
Вісімнадцяте березня
Домашня робота
Вправа 1).
Домашня робота
Вправа 1).
Тести, запропоновані для виконання, також виконуються у робочому зошиті!
19 березня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Григір
Тютюнник. Коротко про письменника і його творчість. «Три зозулі з поклоном».«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові
як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною
буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль
художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.
ТЛ: художня
деталь (поглиблено).
Виконати:
оформити конспекти з теми матеріал знаходиться тут:
виконати тестові завдання з теми ( в зошиті)
Виконати:
оформити конспекти з теми матеріал знаходиться тут:
виконати тестові завдання з теми ( в зошиті)
прослухати аудіокнигу: https://www.youtube.com/watch?v=V_mLxTsdB7o
переглянути фільм: https://www.youtube.com/watch?v=JYxZ2tQPS5E
Тренажер з правопису української мови
(проходимо обов'язково і не один раз!)
https://webpen.com.ua/?fbclid=IwAR2f_nmI0EWsXoqJZzbpRVXmmilx6cC7Tz4cObGDisM_v2c4BZNfm8cDVhw
Сидоров Микола навчається у ЗОШ № 1 м. Сватове з першого класу. Зарекомендував себе як (старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний) учень Володіє учбовим матеріалом на (високому, достатньому, середньому, низькому) рівні. Навчається (в повну міру своїх сил, не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання, навчається погано). Має довільну (зорову, слухову, механічну, змішану) пам'ять, (гарно, бобре, швидко, повільно) запам'ятовує учбовий матеріал. Виявляє (логічне, образне, конкретне, творче) мислення. Має здібності до вивчення (вказати предмети). На уроках завжди (уважний, активний, байдужий, виконує домашні завдання, допомагає товаришам). Має добрий загальний розвиток. Багато читає.
Українська література
31 березня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема:
характеристики
Урок мовленнєвого розвитку. Письмове складання
|
Оформити конспекти за поданим нижче матеріалом;
Скласти письмову характеристику ( в зошиті) на свого однокласника (однокласницю) за поданим зразком.
Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи.
Основні реквізити характеристики:
1. Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика.
2. Рік народження, освіта.
3. Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі.
4. Дата складання.
5. Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику.
Текст викладається від третьої особи.
Зразки характеристик:
Характеристика (зразок) учня 10 класу
Характеристика
Сидорова Миколи Тимофійовича,
1986 року народження,
учня 10-А класу
ЗОШ № 1 м. Сватове
До виконання громадських доручень ставиться (сумлінно, дбайливо, недбало). Був обраний (вказати громадську посаду). Брав активну участь (у громадському житті школи та класу, у роботі учнівського самоврядування, у культмасових заходах, у спортивному житті школи). Був учасником (шкільної, міської, обласної) олімпіади/конкурсу/турніру, нагороджений (дипломом, почесною грамотою. медаллю). (Скромний, веселий, товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, дисциплінований, самостійний, піддається чужому впливу). Правила поведінки (завжди свідомо виконує, виконує не завжди, виконує на вимогу вчителя, ігнорує, має порушення дисципліни, схильний до протиправної поведінки). Користується повагою серед викладачів. Має авторитет серед товаришів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями.
Батьки приділяють належну увагу вихованню сина (не приділяють уваги, нехтують вихованням, погано впливають).
Характеристика видана для подання у (районний військовий комітет, вищий навчальний заклад, ПТУ тощо).
Директор (підпис)
Класний керівник (підпис)
Українська література
Прослухати декламацію вірша Ліни Костенко:
Характеристика видана для подання у (районний військовий комітет, вищий навчальний заклад, ПТУ тощо).
Директор (підпис)
Класний керівник (підпис)
02 квітня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність.«Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві.
Переглянути презентацію, оформити конспекти по презентації
Виразно читати вірші, зробити їх письмовий ідейно - художній аналіз (зразки в зошиті)
Виконати тестові завдання (не забуваємо відсилати результати):
Тема: Ліна Костенко. «Недумано,
негадано…» – інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її
сповідальність.
Прослухати декламацію вірша Ліни Костенко:
Виразно читати вірш, зробити його письмовий ідейно - художній аналіз
Примітка: у четвер 2 уроки української літератури, тому опрацьовуємо 2 теми!
03 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська література
Тема: Ліна Костенко. «По сей день Посейдон посідає
свій трон…»: мотив єднання людини зі світом рукотворної краси (мистецтво) і
природою. Потреба наповнювати життя прекрасним. Зв’язок із античною міфологією. Пошуки
справжнього (не оманливого) щастя. Здатність людини протистояти дрібному й бачити
величне.
Переглянути відео:
Опрацювати поданий нижче матеріал, оформити конспекти, накреслити таблицю:
Переглянути відео:
Опрацювати поданий нижче матеріал, оформити конспекти, накреслити таблицю:
Вивчити напам'ять одну поезію на вибір
(із тих, що опрацювали)!!!
Українська мова
03 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Етикетні
жанри (привітання, вибачення).
Оформити конспекти за поданим нижче матеріалом:
Культура говоріння тісно пов’язана з мовленнєвим етикетом, тобто з правилами вітання, знайомства, прощання, вдячності, вибачення, запрошення, схвалення тощо. Люди, як правило, негативно реагують на порушення вироблених суспільством формул етикету.
Для того щоб ділове спілкування було ефективним, важливо, щоб його учасники обов’язково зверталися один до одного на “Ви” (як до співробітників, так і до клієнтів). Таке звертання — необхідний інструмент підтримання нормальних службових відносин і трудової дисципліни в колективі та встановлення партнерських стосунків з клієнтами. В обов’язковому порядку слід звертатися до іншого на його ім’я та по батькові. Вчасно висловлене слово “дякую” може стати не менш ефективним, аніж грошова премія. Про службовий етикет вже йшлося. Додамо лише, що часом ефективність спілкування залежатиме й від того, яким голосом (низьким чи високим) розмовляє людина, яку має дикцію, акцепт і т. ін.
Хворобою нашого часу є багатослів’я. Майже кожній людині здається, що вона знає більше та вміє щось зробити краще, аніж інший, тому їй хочеться говорити самій. Лише вихована людина відчуває, коли треба говорити, а коли слухати інших, навіть тих, хто її критикує.
Етикет - це сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні вияви людських взаємин (поводження з оточуючими, форми звертань і привітань, манери та одяг тощо). Етикет функціонує в суспільстві як сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і немовленнєвої.
Мовленнєвий етикет - це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Правила мовленнєвого етикету залежать від мовленнєвих ситуацій, до яких належать знайомство, прощання, вибачення, прохання, запрошення, вітання, пропозиція, порада, відмова, згода, співчуття, комплімент тощо.
Кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул. Наприклад, під час зустрічі вживаємо вислови: Яка приємна зустріч! Раді вас бачити! Ласкаво просимо! Під час прощання говоримо: На все добре! Хай вам щастить! До побачення! За допомогою етикетних мовленнєвих формул люди налагоджують контакт між собою, виявляють ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримують доброзичливу nональність розмови. Наприклад: Щиро дякую! Вибачте, будь ласка! Дозвольте зайти! На все добре! Коли ваша ласка, допоможіть! Мовленнєвий етикет робить спілкування людей приємним, бажаним.
Національний мовленнєвий етикет постав із живої мовної практики українського народу. «Він, - за словами українського вченого Мирослава Стельмаховича, - сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі, української шляхетності й аристократизму духу... Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів».
Великий князь Володимир Мономах у своєму «По-ученні...» радив і дітям, і дорослим: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити».
Прочитайте й запишіть прислів'я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мовленнєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами:
1. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
2. Що маєш казати - наперед обміркуй.
3. Краще недоговорити, ніж переговорити.
4. Умієш говорити - умій слухати.
5. Коли сам добре не знаєш, то не говори.
6. Краще мовчати, ніж брехати.
7. Треба знати, де що сказати.
8. Бесіди багато, а розуму мало.
9. Не кидай слів на вітер.
10. Будь добрим слухачем - будеш добрим оповідачем.
11. Коли хочеш що казати, то подумай, як почати
Українська мова
Тема: Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».
ТЛ: роман у віршах.
Прослухати аудіокнигу:
10 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська література
Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай». Духовне життя українців крізь призму нещасливого кохання.
Оформити конспекти за поданим нижче матеріалом:
- глибина душі;
- поняття людської моралі – добро, чемність, благородство;
- гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі нації;
- справжня людина має своє обличчя – однакове вдень і вночі і… навіть у смерті.
07 квітня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Урок мовленнєвого розвитку.
Написання текстів різних жанрів.
Оформити конспекти за поданим нижче матеріалом:
Стилі мовлення, їх специфічні ознаки
|
Підстилі мовлення
|
Основні жанри
|
Характерні мовні засоби
|
Науковий
(логічність, точність викладу)
|
власне науковий;
науково-навчальний;
науково-популярний
|
доповідь, лекція, повідомлення, дисертація, стаття, анотація, реферат,
конспект
|
-
терміни, слова з
абстрактним значенням, символи, однозначні слова, іншомовні слова, наукова
фразеологія, відсутність тропів; складні сполучники, прийменники, ускладнені
прості речення, складні речення, однорідність конструкцій, читати, посилання,
безособовість речень.
|
Художній
(широке використання художніх тропів)
|
ліричний;
драматичний;
белетристичний
|
оповідання, роман, повість, поема, драма, трагедія, трагікомедія, вірш,
етюд, драма-феєрія, усмішка, балада, пісня, дума, епопея тощо
|
-
слова, вживані у
переносному значенні, образна лексика, емоційно-оцінна лексика, синонімія,
антонімія, полісемія, тропи; синтаксичні одиниці всіх видів, вставні
конструкції, звертання, відокремлені члени речення, риторичні фігури,
повтори, комбінування уcіх типів мовлення (опис, розповідь, міркування)
|
Офіційно-діловий (точність,
стандартизованість, стереотипність)
|
дипломатичний
законодавчий;
канцелярський
|
закон, указ, статут, постанова, кодекс, заява, автобіографія, звіт,
резолюція, характеристика, конвенція, пакт, угода, протокол тощо
|
-
офіційні слова і
вирази, штампи, канцелярські терміни, стандартні вирази, обмежена синонімія;
розповідні прості речення, ускладнені зворотами, складні речення з підрядними
умови, допусту, наслідку, похідні прийменники та сполучники, безособові та
наказові форми дієслів, іменний присудок, прямий порядок слів.
|
Публіцистичний
(інформувати, передавати суспільно значущу інформацію)
|
власне публіцистичний;
політико-агітаційний;
ораторський;
художньо-публіцистичний
|
стаття в газеті, нарис, репортаж, інтерв′ю, промова, виступ на зборах,
радіо, телебаченні, доповідь тощо
|
-
суспільно-політична
лексика, «високі», урочисті слова та вирази, заклики, гасла, точні найменування,
багатозначна образна лексика, позитивно- і негативно-оцінні слова,
неологізми; спонукальні речення, поширені прості речення, звертання і
риторичні запитання, повторюваність, нанизування компонентів речення, складні
причиново-наслідкові речення
|
Розмовний
(широка варіантність висловлювання)
|
-----
|
монолог,
діалог,
полілог
|
-
загальновживані
слова і фразеологізми, емоційно-оцінні слова і вирази, діалектизми,
просторіччя, жаргон, складні іменники з дієслівним компонентом наказового
способу, перехід з однієї частини мови в іншу; модальні частки, вигуки,
пестливі форми іменників та прикметників, звертання, односкладні та неповні
речення (ситуативні, контекстуальні, еліптичні)
|
Конфесійний
(навернення мирян до віри в Бога)
|
власне конфесійний; конфесійно-популярний;
конфесійно-навчальний;
конфесійно-обрядовий;
конфесійно-публіцистичний
|
молитва,
проповідь,
духовна бесіда,
літургія, Євангеліє
|
-
старослов′янізми,
антоніми, синоніми, перифрази тощо
|
Епістолярний
(має тільки писемну форму вияву)
|
-----
|
приватні листи, вірші-послання,
записки,
щоденникові записи,
мемуари, офіційний лист, відкритий лист, електронний лист, СМС, спам
(неділове повідомлення, реклама), блог
|
-
звертання,
епістоляризми (слова і сполучення слів, синтаксичні конструкції, які
презентують неповторну мовленнєву індивідуальність стилю), різні види речень
тощо
|
Спільна
ознака всіх стилів мовлення – нормативність,
специфічність
|
|||
Компаративна
схема-градація
1. Яка мета, завдання, функція висловлювання?
(Повідомлення, інформація, спілкування, переконання, розповідь, роздум)
2. У якій сфері застосовується? (Офіційна/неофіційна)
3. Який жанр мовлення? (Інформативний діалог, дискусія,
суперечка, наказ, прохання, пропозиція, розповідь, порада, привітання,
оцінка, звіт, опис, замітка, лист)
4. Який вид мовлення використано? (Діалог, монолог)
5. Які характерні особливості тексту? (Ясність, точність,
логічність, послідовність, образність)
6. Які особливості мовних засобів? (Лексичні,
фразеологічні, морфологічні, синтаксичні)
7. До якого стилю належить текст?
|
Завдання: скласти замітку-дослідження «Волонтерський рух в Україні»
(публіцистичний стиль).
Тема: Урок мовленнєвого розвитку.
Виголошування підготовлених текстів різних жанрів.
Виконати тестові завдання:
09 квітня 2020 рік (четвер)
Українська літератураТема: Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».
ТЛ: роман у віршах.
У зошити записати визначення "роман у віршах"
Прослухати аудіокнигу:
Виразно читати вірші, зробити їх письмовий ідейно - художній аналіз (зразки в зошиті)
Виконати тестові завдання (не забуваємо відсилати результати):
Тема: Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».
ТЛ: роман у віршах
Виконати тестові завдання (не забуваємо відсилати результати):
Примітка: у четвер 2 уроки української літератури, тому опрацьовуємо 2 теми!
10 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Урок мовленнєвого розвитку.
Виголошування підготовлених текстів різних жанрів.
Виконати тестові завдання:
Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай». Духовне життя українців крізь призму нещасливого кохання.
Оформити конспекти за поданим нижче матеріалом:
Духовність – це мораль, внутрішність, душевність.
Особиста лінія та творчий спадок Марусі Чурай
Красива ж я була, правда?
Схожа на свою матір.
Смілива я була, правда?
Схожа на свого батька.
Співуча я була, правда?
Схожа на свій народ.
«Маруся Чурай» Л. Костенко
- Хто така М. Чурай за переказами народу
Кажуть, що жила колись в Полтаві 350 років тому дівчина
на ім’я Маруся Чурай, донька славного козака, урядника Полтавського
добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого
патріота. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним
хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій
Бобренко, піддавшись материним умовлянням кидає Марусю і одружується з багачкою
Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину.
Маруся мстить за зраду, отруює Гриця настоєм із зілля. Її засуджують до страти,
та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Змучена докорами сумління
Маруся вмирає від сухот. Доля відміряла їй 28 років.
Ця легенда стала сюжетною схемою роману, але,
використовуючи її, поетеса по-новому осмислює відомий сюжет. Це стосується і
самого трактування постаті головної героїні та зображення духовного життя нації
конкретної епохи. Для Ліни Костенко Маруся
Чурай – не просто вродлива дівчина. Вона – натура творча, а тому особлива: з
ніжною, вразливою душею, яка вбирає в себе радощі і болі простих людей як свої.
Визначення проблематики твору
- глибина душі;
- поняття людської моралі – добро, чемність, благородство;
- гідність людини, що виявляється ступенем участі її в долі нації;
- справжня людина має своє обличчя – однакове вдень і вночі і… навіть у смерті.
Заповнити літературний паспорт твору (у зошиті)
1. Рік
видання
2. Жанр
3. Кількість
розділів
4. Сюжетні
лінії
5. Історична
епоха
6. Місто,де
відбуваються події
7. В
основі твору балада
8. Державна
нагорода за твір
Українська мова
Дати відповіді на запитання (письмово):
- Що означають поняття «мовна стійкість», «перемикання кодів», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «мовна особистість»?
-Де набуває особливої гостроти проблема мовної стійкості?
- Які джерела живлять мовну стійкість народу? Які приклади найкраще з’ясують дію цих джерел?
- Які перешкоди стоять на заваді зростанню мовної стійкості українців?
Українська література
21 квітня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
учня (учениці) 11 класу
ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Лисичанського
Українська література
Українська мова
Українська література
Українська мова
Українська література
Українська мова
Українська мова
Українська література
Українська мова
Українська література
14 квітня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Контрольна робота з теми "Практична риторика" (тестові завдання).
Виконати тестові завдання:
Дати відповіді на запитання (письмово):
- Що означають поняття «мовна стійкість», «перемикання кодів», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «мовна особистість»?
-Де набуває особливої гостроти проблема мовної стійкості?
- Які джерела живлять мовну стійкість народу? Які приклади найкраще з’ясують дію цих джерел?
- Які перешкоди стоять на заваді зростанню мовної стійкості українців?
16 квітня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай». Центральні
проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.
Виконати тестові завдання:
Тема: Ліна Костенко «Маруся Чурай». Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.
Виконати тестові завдання:
17 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Урок мовленнєвого розвитку. Дискусія з теми «Чи потрібно бути мовно стійким?»
Виконати тестові завдання:
Українська література
Тема: Контрольна
робота №4 з теми «Творчість В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М.
Вінграновського, Гр. Тютюнника,
Л. Костенко»
(тестування).
Виконати тестові завдання:
21 квітня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Контрольний диктант
Примітка: робота виконується на подвійних аркушах в лінію!
Відраховуємо зверху 6 рядків і на 7 (посередині) записуємо:
Контрольний диктант
учня (учениці) 11 класу
ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Лисичанського
Прізвище та ім'я в Родовому відмінку
Відкриваємо аудіозапис, уважно слухаємо, записуємо! Успіхів!
Українська мова
Тема: Розділові
знаки в реченнях із прямою мовою.
Опрацювати теоретичний матеріал посібника Авраменка О. М.
Виконати тестові завдання:
23 квітня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Василь
Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний
огляд його життя й творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан
трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного
духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної
долі.
Переглянути відео:
Виконати тестові завдання:
Оформити конспети "Життєвий і творчий шлях Василя Стуса"
Тема: Василь Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд його життя й творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі.
Прочитати виразно поезії Василя Стуса «Крізь
сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…».
24 квітня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Узагальнення й повторення вивченого
Виконати тестові завдання:
Українська література
Тема: Узагальнені образи крізь призму індивідуальної
долі. Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні
сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). Стан активної позиції
ліричного героя. Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на
здолання всіх перешкод. Упевненість у власному виборі. Приклад великої мужності
й сили духу.
ТЛ: екзистенційні
ідеї в художньому творі.
Переглянути відеоурок й прослухати декламації віршів (за першим відеоуроком скласти конспекти в зошитах):
Вивчити напам'ять 1 поезію (на вибір)
Українська мова
28 квітня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Виразне
читання текстів різних стилів, інтонування їх відповідно до наявних розділових
знаків.
Виразно читати самостійно обрані тексти
Виконати тестові завдання:
Тема: Стильова
помилка.
Виконати тестові завдання:
30 квітня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). Стан активної позиції ліричного героя. Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод. Упевненість у власному виборі. Приклад великої мужності й сили духу.
ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі.
Виконати тестові завдання:
Тема: Сучасна українська література.Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (на шляху до
нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Найвагоміші здобутки
сучасної літератури. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм
і тем. Література елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова,
популярна (її інтенсивний розвиток).
ТЛ: постмодернізм;
література елітарна, масова
Переглянути відео, оформити конспекти:
Виконати тестові завдання:
04 травня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Урок
мовленнєвого розвитку. Написання контрольного есе з
теми «Ця музика спонукає до думок».
Переглянути відео:
Українська мова
Тема: Урок мовленнєвого розвитку. Написання контрольного есе з теми «Ця музика спонукає до думок».
Примітка: робота виконується на подвійних аркушах в лінію!
Відраховуємо зверху 6 рядків і на 7 (посередині) записуємо:
Контрольне есе
"Ця музика спонукає до думок"
учня (учениці) 11 класу
ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Лисичанського
Прізвище та ім'я в Родовому відмінку
07 травня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема:
| Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. |
Написати конспект, відповідно до поданого матеріалу.
Народившись спочатку як феномен мистецтва й усвідомивши себе як літературну течію, постмодернізм далі був ототожнений з одним із стилістичних напрямків архітектури II половини XX ст., і вже на межі 70-х—80-х років став сприйматися як найбільш адекватне духу часу вираження інтелектуального й емоційного сприйняття епохи. Отже, постмодерністському мисленню притаманні еклектизм, відсутність послідовності, фрагментарність опису, брак єдиної позиції та єдиної концептуальної мови. Знімається власне принцип системності, організованості тексту. Постмодернізм вимагає багатомовності — культурної, стильової, лінгвістичної. А внутрішня суть його полягає у заперечуванні реалістичної розповіді, причиново-наслідкової взаємозалежності сюжетних ліній, психологічної зумовленості. Тобто його аж ніяк не задовольняє все стереотипне, стале, те, що породжує стандартну, завчасно очікувану реакцію.
Однак відзначимо, що при всіх наявних рисах постмодерного твору — фрагментарності, іронічності, вільного поєднання жанрів та стилів, карнавалізації, відсутності можливості пізнання — літературні тексти даного типу мають єдність емоційного тону і загального враження. Це спонукає читача до пошуків не тільки загальної символічної структури твору, але й певного змістового центру, яким може виступати образ, а точніше «маска» автора. У руслі цього напряму в західноєвропейській літературі працюють такі письменники, як Мілорад Павич, Мілан Кундера, Умберто Еко, Мішель Фуко, Джеймс Джойс та багато-багато інших.
В українську літературу постмодернізм увійшов упевнено і голосно, викликавши різноманітні судження — від захоплення експериментальними явищами до впевнення в остаточній загибелі літератури. Адептами нового напряму стали Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Василь Кожелянко, Богдан Жолдак, Євген Пашковський, В’ячеслав Медведь та інші. В українській літературі своєрідним підґрунтям постмодернізму стали особливості національної духовності, відбиті у фольклорі, передусім гумор та іронія, бурлеск і травестія. Найяскравіше ці риси втілені в творах Юрія Андруховича — Патріарха літературної групи «Бу-Ба-Бу» («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), визнаного адепта українського постмодернізму. Він відомий своїми романами «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993) та «Перверзія» (1996), найвизначнішою рисою яких є складна будова та вигадлива система літературних алюзій (натяків, відсилання до певного твору, сюжету чи образу). Сучасний автор, розуміючи всю безпідставність претензій на оригінальність індивідуальної творчості (адже головною тезою постмодернізму є впевненість у тому, що все вже було сказане до нас і нічого нового вигадати неможливо), перетворюється на «переосмислювача» відомих цитат, сюжетів, мотивів. У даному разу літературні запозичення є формою іронічного, пародійного діалогу з попередньою культурою.
Термін постмодернізм найчастіше пов’язують насамперед з інтелектуальною напругою кінця тисячоліття — не стільки часовим підсумком, як узагальненням європейської культури, що дійшла свого зросту і сили, та не позбулася найболючіших своїх проблем. Основним джерелом постмодернізму в аспекті пізнання виявилася “деструкція”, визнання прогресу лише у вигляді неспростовної ілюзії, загострене відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва.
Народившись спочатку як феномен мистецтва й усвідомивши себе як літературну течію, постмодернізм далі був ототожнений з одним із стилістичних напрямків архітектури II половини XX ст., і вже на межі 70-х—80-х років став сприйматися як найбільш адекватне духу часу вираження інтелектуального й емоційного сприйняття епохи. Отже, постмодерністському мисленню притаманні еклектизм, відсутність послідовності, фрагментарність опису, брак єдиної позиції та єдиної концептуальної мови. Знімається власне принцип системності, організованості тексту. Постмодернізм вимагає багатомовності — культурної, стильової, лінгвістичної.
Постомодернізм. Аналіз терміна у науковому контексті.
З другої половини XX ст. надзвичайної популярності набули терміни “Постмодерн” та “постмодернізм”. Як уже говорилося, Модерном — Новим часом — в істори-ко-культурологічному аспекті прийнято називати епоху XVII—XIX ст. Термін “Постмодерн” (postmodern time) у цьому науковому контексті застосовується як назва історично нового типу культури (або рис цивілізації), яка є безпосередньою хронологічною наступницею культури Нового часу (modern time).
Контекстуально незалежно від наведеного використання терміна “Постмодерн” у 70-х роках у мистецтвознавчому середовищі для означення типу художньої творчості, що нібито прийшла на зміну “класичним” зразкам модернізму, з’явився термін “постмодернізм”. Звісно, цілком можна припустити, що привнесення терміна у спеціальне мистецьке та естетично-наукове середовище відбулося шляхом недискурсивного термінологічного засвоєння, своєрідного формального “обізнання”, тобто приписування поміченому на периферії наукового предмета терміну значень, так би мовити, “свого” наукового контексту та сприйняття і засвоєння його у власному науковому вимірі. Зрештою, це цілком можливий шлях, у будь-якому разі широка конкретно-наукова рефлексія над терміном з часом робить його належним до спеціального термінологічного поля. Отже, в контексті художньої культури постмодернізм — “один із сучасних напрямів у архітектурі й мистецтві… що протиставив себе модернізмові й претендує на його заміну”. Як синонімічний до терміна “постмодернізм” у художній культурі широко використовується термін “трансавангард”, запропонований італійським критиком та істориком мистецтва Акіллє Боніта Олівою.
Головні принципи, які дають змогу об’єднати певні явища художньої культури в єдиному понятті “постмодернізм”, полягають насамперед у відвертому ретроспективізмі, еклектичному використанні традиційних художніх форм, різноаспектному цитуванні. Один з теоретиків художнього постмодернізму П. Портогезі пише: “Ми сміливо відступаємо від модернізму, котрий втратив активність, почуття гумору, характерні для його молодості, став догматичним. Життєрадісність постмодернізму — в можливості зруйнувати перепони, що штучно відділяють минуле від теперішнього. Ми наслідуємо те, що заповідали нам наші батьки, і те, що є справжнього, завойованого людством за всі віки навіть за межами західної цивілізації”.
Надзвичайно поширеним є поняття постмодернізму в кіномистецтві. Кінокритиками постмодернізм також прямо протиставляється модернізму. Наприклад, С. Кудрявцев зауважує: “Модернізм, викриваючи умовний характер загальноприйнятої мови як всього-на-всього суми засобів, хоче дійти до смислу за допомогою якоїсь іншої, більш адекватної мови, а то й безпосередньо, інтуїтивно. Постмодернізм же, виходячи з тих же передумов, оголошує принципово неможливим віднайдення смислу й замикається на стилізованому відтворенні дуже різних, але однаково умовних мов”. Кіно постмодернізму — не насамперед твір стилізаторський і пародійний, з безліччю цитат та асоціативних рядів, з підкресленою байдужістю до будь-якої ієрархії значень і цінностей. Історія постмодернізму в кіно ведеться з 70-х років XX ст., з тогочасної творчості Дж. Лукаса та С. Спілберга. Інколи навіть точно називають дату виходу на екрани славнозвісних “Зоряних війн” Джорджу Лукаса як дату появи першого зразка постмодерністичного фільму:
Так само відверто стилізаторський, цитатний та імітаційний характер має постмодернізм у сфері музичної культури. І цим, знову ж таки, відрізняється від антитра-диційної інтенції модернізму. Що ж стосується новітніх видів художньої творчості останньої третини XX ст. на зразок медіа-мистецтв, то сама їхня історія приблизно збігається з поширенням постмодерністської ментальності і вони природним чином увиразнюють специфіку культурного періоду.
Як бачимо, у сфері художньої культури загальноприйнятою практикою є широке звернення до зразків мистецтва домодерністичного, в тому числі й історичної епохи Модерну: просвітництва, класицизму, романтизму, реалізму та ін. Щоправда, при цьому слід не забувати, що постмодернізм залюбки цитує і модернізм, який в останні десятиліття минулого віку сам почав ставати вже майже традицією. Так, до постмодернізму (або трансавангарду) тільки в образотворчому мистецтві відносять велику кількість різних течій і напрямів, які апелюють не до такого вже й далекого минулого. Серед них постабстрактивізм, “нові дикі”, несамовитий живопис, молоді фовісти, пост сюрреалізм, новий живопис, новий конструктивізм та багато інших.
Постмодерн же історичний (як епоха), навпаки, згадаємо, протиставляє себе аксіології Просвітництва, позитивізму та матеріалізму (яким відповідає реалізм у мистецтві) і т.д., а свої світоглядні принципи знаходить як у художньому авангарді XX ст. (тобто модернізмі) з його недискурсивним пошуком сутнісних основ буття, так і в постмодернізмі з його плюралістичним підходом до форм художнього осягнення дійсності.
Дещо складнішою є ситуація в літературознавстві. Справа в тому, що література вже майже традиційно перебуває з мистецтвом у не зовсім визначених відносинах. З одного боку, надзвичайно вживаним є словосполучення “мистецтво та література”, синтаксична семантика якого свідчить про те, що література є феноменом, який не належить до множини мистецтв, виноситься за їхні межі оцим сполучником “…та…” З іншого боку, мається на думці, що поняття “література” у цьому словосполученні стосується не літератури наукової, навчальної тощо, а саме тієї словесної творчості, яка уточнюється терміном “художня”. Парадоксальне коло замикається, якщо згадати, що фактично синонімом до “мистецтва” є поняття “художня культура”. Таке спостереження спонукає до низки цікавих міркувань про постійну інтенцію “вислизання” літератури як культурного феномена з тенет сформованих ще за доби Модерну і здебільшого збережених до сьогодні всіляких систематизацій сфер діяльності, культури тощо, але це занадто відведе від головної проблеми, що розглядається.
Отже, література здавна була художньою творчістю, яка виносилася за межі мистецтва і разом з тим становила “не мистецтво”, яке включалося до сфери художньої культури. Література то наближалася до мистецтва, використовуючи мову ритму, образності, звукопису і т.п., то віддалялася від нього, захоплюючись квазінауковим аналізом буття або обслуговуючи соціально-політичні замовлення.
З XX ст. через певні причини загальнокультурного характеру посилюється також зустрічне тяжіння науково-філософського викладу до художньої форми. І. Ільїн, зокрема, зазначає, що на сьогоднішній день характерним є те, що письменники на сторінках своїх творів міркують про теорію виникнення постмодерністичного “змішання літератури, критики і філософії”, а “теоретики літератури і філософи стверджують, що тільки белетристичними, художніми засобами здатні досягнути своїх специфічних цілей”. Варто зауважити, що така взаємна рефлексія властива не лише літературі, критиці та філософії. Сучасне візуальне мистецтво, наприклад, також виходить далеко за колишні межі образотворчих мистецтв і намагається художньо-естетичними засобами висловити філософські концепції або створити невербальний аналог тексту. Тож можна умовно виділити кілька різновидів маргінальних текстів, у яких можлива рефлексія над ідеями та зауваженнями, висловленими в іншій (хоча і близькій) сфері вербальної творчості:
а) рефлексія філософії над текстами літератури, літературознавства та мистецтвознавства;
б) рефлексія літературознавства над текстами філософії та мистецтвознавства;
в) рефлексія мистецтвознавства над текстами літературознавства та філософії.
За таких умов природною виглядає інтенція утворення міжпредметної термінології. Проте до цього процесу необхідно ставитися з надзвичайною уважністю й обережністю, аби уникнути багатьох непорозумінь. І якщо навіть літературознавство справді, за словами І. Ільїна, “стало розмиватися, перетворюватися на інтердисциплінарну науку без чітко сформульованого і визначеного предмета вивчення”, то маємо підстави припускати розмивання, розростання лише множини предметів дослідження, їх урізноманітнення. Але невизначеність меж предмета в жодному разі не може бути тотожна його спотвореності.
Саме спотворенням, утворенням предмета-мутанта або принаймні непорозумінням можна вважати синонімізацію термінів “ностмодерн” і “постмодернізм”. Як ми вже з’ясували, термін “Постмодерн” походить із загаль-ноісторичного та загальнокультурного контекстів і позначає період часу після епохи Модерну, тобто після XVII— XIX ст. Ж.Ф. Ліотар у своїй праці “Стан постмодерну” пише: “Це слово (постмодерн. — Л. М.) з’явилося на світ на американському континенті з-під пера соціологів і критиків. Воно означає стан культури після трансформацій, котрих зазнали правила гри в науці, літературі й мистецтві наприкінці XIX ст.” Термін же “постмодернізм” має виключно художньо-культурне походження. Оскільки вже модернізм належав до часу Постмодерну, тож постмодернізм виникає на певному новому етапі історії Постмодерну. Більш того, треба враховувати і ту обставину, що в мистецтві був свій “модерн” — останній великий історичний стиль кінця XIX — початку XX ет. (тобто хронологічно розташований між історичним Модерном і Постмодерном), що найяскравіше виявив себе в архітектурі та декоративно-прикладному мистецтві. В інших країнах варіації цього стилю мають такі назви, як “ар нуво”, “югендстиль”, “сецесіон”, “ліберті” та ін. Найближчим до модерну за художньо-естетичними принципами явищем у літературі є символізм. Побіжно зазначимо, що термін “постмодерн” для означення якогось явища художньої культури як такого, що виникає “після стилю модерн”, у мистецтвознавстві не використовується, його, сказати б, не існує. З певною часткою умовності можна вважати, що на зміну художньому стилю “модерн” та деяким одночасним з ним явищам мистецтва прийшов модернізм. Принаймні беззаперечно, що в історії художньої культури терміни для означення стилю “модерн” і постмодернізму генетично між собою не пов’язані.
Проте, незважаючи на всі наведені факти, навіть у досить авторитетних дослідженнях усталено практикується синонімізація термінів “постмодерн”, “постмодернізм”. Наприклад, І. Ільїн пише: “Схожість постмодерну з його грецьким прототипом, мабуть, найвиразнішою є в його літературній практиці, бо типовий твір постмодернізму завжди за своєю суттю являє собою висміювання, що варіюється від поблажливої іронії до жовчного трагіфарсу, трьох однаково неприйнятних для нього форм естетичного досьііу: модернізму, реалізму і масової культури; подібно до давньої химери, постмодерн грізно гарчить на розтиражовані шаблони високого модернізму, б’є рогами ідею реалістичного мімесису і своїм отруйним хвостом злобно жалить жанрові штампи розважального чтива та інших форм індустрії розваг” (курсив мій. — Л. М). Подібне вільне заміщення одного терміна іншим трапляється сьогодні буквально на кожному кроці, тому немає потреби ще наводити приклади. Відсутність же чіткої диз’юнкції термінів “постмодерн”, “постмодернізм”, а отже, й означуваних ними феноменів у окремих ситуаціях може провокувати пошук та встановлення помилкових зв’язків і висновків. Ось одна з типових ситуацій. Т. Гуменюк, аналізуючи “парадокси постмодерну”, вказує, що “… сам термін має, так би мовити … “прив’язку” до розвитку європейського мистецтва. Адже, суто з формального погляду, цей феномен не більш як “дещо”, що з’явилося “після” художнього модернізму”. В іншій праці цей же автор як приклад демонстрації розбіжностей “між модернізмом та постмодернізмом” наводить таблицю І. Хассана, в якій реально йдеться про розбіжності між Модерном і Постмодерном. У результаті до модернізму (згадаємо, що пси термін означає авангардні стилі й течії художньої культури XX ст.) виявляються причетними романтизм та символізм (що є грубою помилкою), а до постмодернізму — дадаїзм, який є стилем якраз модернізму.
Не останньою чергою саме наслідком відсутності необхідної чіткої демаркації термінів “постмодерн” та “постмодернізм” і є сьогодні та ситуація невизначеності, неоднозначності, суперечливості навколо “постмодерну — постмодернізму”, на яку вказують більшість дослідників. Імовірно, це одна з причин і того, що єдиного визначення постмодернізму в сучасній науці досі немає.
З 90-х років XX ст., коли виникла тенденція до “подолання” явища художньої культури, що його називають “постмодернізмом”, відбувається інтенсивний пошук термінологічного означення цього процесу, і знову ж таки, вкотре вже, теоретики здебільшого експлуатують добре знайому основу modern. Говориться про “новий модерн” (Е. Фрай), “модерн після модерну” (Л. Ромен) або пропонується всю, художню культуру XX ст. із постмодернізмом включно розглядати як протомодерн (мається на увазі, що “справжній” модерн тільки розпочинається).
Постмодернізм (постмодерн, поставангард) (від лат. post “після” і модернізм), сукупна назва художніх тенденцій, що особливо чітко позначилися в 1960-і роки й характеризуючи радикальний перегляд позиції модернізму й авангарду. У другій половині двадцятого століття новаторський дух модернізму й інтернаціонального стилю себе вичерпав.
Міське середовище стало дискомфортної у зв’язку з дешевою забудовою будинками, витриманими в дусі чистого раціонального функціоналізму, що створюють відчуття зневіри, монотонності й одноманітності.
Виникнення і поширення постмодернізму науковці пов’язують з певним невдоволенням становищем, що склалося в культурі, мистецтві, філософії другої половини XX століття.
У 1969 році Леслі Фідлер у своїй статті «Перетинайте кордони, засипайте рови» застосував термін «постмодерн» саме для новітніх тенденцій, що з’явилися в художній літературі. Він визначив, що найважливішими надбаннями сучасної культури є знищення кордонів між «елітарністю», як була характерною ознакою модернізму, та «масовістю», поява багаторівневого письма та текстів, що вбирають в себе декілька історій. Саме Фідлер один з перших назвав постмодерністського митця «подвійним агентом», оскільки у «масовому» він представляє «елітарне», а в «елітарному» – «масове». Постмодерністський митець завжди перебуває у двох «площинах», він не має чітко визначеної точки опори, його свідомість завжди певною мірою роздвоєна. Деякі з дослідників вважають, що своїм виникненням постмодернізм багато в чому зобов’язаний розвитку новітніх засобів масових комунікацій – телебаченню, відеотехніці, інформатиці, комп’ютерній техніці. Виникнувши насамперед як культура візуальна, постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпи, комп’ютерні ігри, диснеївські атракціони.
Особливості мистецтва постмодернізму
Друга половина ХХ сторіччя характеризується як доба постмодернізму – нового періоду в розвитку культурно-історичного процесу. Стосовно самого терміна “постмодернізм”, його тлумачення, історії виникнення та відношення до попередньої модерністської культури досі немає чітких і загальноприйнятних визначень. Існує безліч різноманітних концепцій стосовно характеристик та хронологічних рамок визначення та описання постмодернізму, що іноді висловлюють прямо протилежні точки зору.
Саме плюралізм і визначає принципову відмінність постмодернової культури від попередніх. Плюралістична позиція, що полягає не лише в множинності думок, точок зору, наукових концепцій, а і в рівноправності їх існування, означає відмову від пошуку істини та спроб її відображення пошуку істини та спроб її відображення, що було характерно для культури модернізму. При ситуації множинності та відносності світоглядів та картин світу знімається проблема реальності, вона зникає. Це дає підставу відомому російському дослідникові постмодернізму М.Н. Епштейну стверджувати, що поняття “реальність” у сучасних наукових концепціях є настільки умовним, що навіть не використовується без лапок. Тому сформулювати загальне всеохоплююче уявлення про культуру постмодернізму надто складно. Дослідники постмодернізму, хоча й використовують відносно єдиний понятійний апарат і аналітичний інструментарій, але в загальному постмодерністському комплексі існують окремі течії чи групи критиків з ідейно-теоретичними та естетичними орієнтаціями, які суттєво відрізняються один від одного.
Постмодернізм сформувався як теорія мистецтва та літератури в ході спроб освоїти досвід різноманітних неоавангардистських течій за весь період після Другої світової війни. Виникнення постмодернізму як умонастрою людини останньої чверті ХХ століття пов’язане з розвитком технічних засобів масових комунікацій і несе на собі відбиток розчарування в ідеалах і цінностях доби Відродження і Просвітництва з їх вірою в прогрес, панування розуму, безмежність людських можливостей.
Термін “постмодернізм” вперше було застосовано в 1917 році в праці Р.Паннвіца “Кризис европейской культуры”, а в 1934 році літературознавець Ф.Де Оніс використовує його для означення реакції на модернізм. У 1947 році А. Тойнбі в праці “Осягнення історії” надає терміну “постмодернізм” культурологічного значення, вживаючи його як символ кінця західного панування в релігії та культурі. Статус поняття постмодернізм набуває у 80-і роки завдяки працям Ж.-Ф. Ліотара, який розповсюдив дискусію про нього на сферу філософії.
На сьогоднішній день існує ряд підходів до сутності постмодерну. Зокрема, М. Н. Епштейн головним чинником виникнення постмодерністської культури розглядає безперервне зростання кількості циркулюючої в суспільстві інформації. Людина на рубежі XX-XXІ сторіччя має сприйняти в десятки тисяч раз більше інформації, ніж це було 300-400 років тому. Саме це надає постмодерністській культурі травматичного характеру, бо індивід відчуває себе здебільшого калікою, що нездатна співвідносити себе з навколишнім середовищем. Виникає новий тип чуттєвості, що характеризується байдужим, притупленим відношенням до існуючого.
Постмодерний індивід відкритий до всього, але ж він сприймає все як знаки, навіть не намагаючись осягнути сутність явищ. Тому постмодернізм – культура швидких і легких дотиків, коли все сприймається як цитата, умовність, за якою неможливо знайти основу. Свідома орієнтація на компіляцію та цитування мистецьких творів минулих століть – одна з характерних рис постмодернізму. З цим пов’язані такі риси, як:
зміщення уваги з породження нового на гру з уже створеним;
відмова від уявлення про митця як творця;
скепсис по відношенню до оригінальності твору;
стирання відмінностей між “високою” і “масовою” культурою;
художні устремління постмодерну характеризуються як пошук альтернатив модернізму, що призвели до створення нових образів, нових засобів і матеріалів зображення.
Так, у художній практиці відбувся перехід від зацікавленості об’єктами зображення до самого процесу їх створення. Посилюється соціальна спрямованість мистецтва (фемінізм у мистецтві, “мистецтво аутсайдерів” – етнічних меншин). Активно розвиваються напрямки, що використовують образи масової культури; розквітає фотомистецтво; великий вплив на творчість митців має розвиток технологій (відео, комп’ютерів, Інтернету).
Головні прояви постмодернізму в мистецтві
Уособленням постмодернізму у сфері художньої творчості можна вважати концептуальне мистецтво (від лат. соnceptus – ідея, думка, уявлення), що вимагає не емоційної реакції при його сприйнятті, а інтелектуального осмислення. Композиції в його творах складаються з “концептів” – предметів, що символізують атрибути сучасної цивілізації і виступають засобами її філософського осягнення. Перша презентація творів цього напрямку відбулася у 1969 році (США). Основні представники: Дж. Кошут, Д.Хюблер, Р.Беррі, Я.Вільсон. Програмним твором концептуального мистецтва була стаття Дж.Кошута “Мистецтво після філософії”, в якій він обґрунтовує виняткову роль мистецтва в сучасній культурі, але трактованого не у традиційному сенсі. Художня творчість має виступати генерацією концептуальних моделей. Кредо концептуалістів – мистецтво не повинно мати нічого спільного з конкретними об’єктами, фізична оболонка творів має бути зруйновна, оскільки головним є “сила ідеї, а не матеріалу” (Дж.Кошут). Концепти можуть бути представлені через фрагменти текстової інформації, схеми чи візуально-логічні структури.
Концептуальне мистецтво репрезентує себе в таких формах, як відео-арт, інсталяція та перформанс. Воно виникло як заперечення засилля масової культури, уособленням чого стало телебачення. Відео-арт можна не лише, але і діяти в ньому.
Інсталяція (від англ. installation – установка, монтаж) – формування просторових композицій з побутових предметів, промислових матеріалів.
Головна мета інсталяції – створення художньо-смислового простору, що дозволяє актуалізувати смисли та почуття, недоступні у буденності; глядач стає активним учасником, а не спостерігачем.
Перформанс (від англ. performance – вистава, виступ, спектакль) – напрямок сучасного мистецтва, в основі якого уявлення про творчість як спосіб життя. В перформансі твором вважаються самі дії митця, за якими спостерігають глядачі у режимі реального часу. Суттєва відмінність перформансу від театру полягає у тому, що у театрі актори представляють персонажів, а у перформансі творці дій не представляють нікого, окрім самих себе. Піонерами перформансу вважають югославську художницю Марину Абрамович та німецького художника Йозефа Бойса, найбільш масштабною акцією якого була “7000 дубів” (1982 р.), під час якої поступово розбиралися базальтові блоки і висаджувались дерева. Також в рамках постмодерністського мистецтва формуються інші напрямки: хеппенінг, граффітізм, мінімалізм, соц-арт, опарт, поп-арт.
Хеппенінг (від англ. to happen – відбуватися, траплятися) – театралізована акція за участю самого митця і глядача, що долає межу між ними. На відміну від перформансу, він не має чіткого сценарію, самим автором цілком не контролюються і ґрунтується на імпровізаціях, включає випадковості. Засновник цього напрямку – Джон Кейдж, котрий здійснив перший хеппенінг у 1952 році; основні представники – Дж. Дайн, К.Ольденбург та інші. Ідея хеп-пенінгу виступає одним з проявів постмодерністської концепції події як унікальної неповторності. Цей вид мистецтва інколи називають “спонтанною безсюжетною театральною подією”.
Граффітізм (від італ. graffiti – зображення, малюнки чи написи на стінах чи інших поверхнях) – течія в американському живопису, що характеризується переносом прийомів та образів граффіті в станковий живопис і графіку. Відмінні риси граффітизму – фантазія і яскрава самобутність у сполученні з елементами міської субкультури та мистецтвом етнічних груп. Представники граффі-тізму: Креш (Джон Матос), Дейз (Кріс Еліс), Футура 2000 (Лео-нар Макгар) та інші.
Мінімалізм (від. англ. minimal art) або АВС-art – художня течія, що виходить з необхідності мінімізувати трансформацію матеріалів у творчому процесі, орієнтується на антидекоративність і відмову від зображувальності. Мистецтво мінімал-арту відзначається простотою та одноманітністю. Мінімалісти використовують прості геометричні форми, очищені від усякого символізму, смислового навантаження, промислові матеріали, нейтральні кольори. Мета творчості мінімалістів – вираження первинних об’єктивних структур світобудови. Продукт творчості не повинен мати навіть мінімальної художньої цінності, в ньому не повинно бути ніякої суб’єктивності, особливо чуттєвості; тому мінімалістське мистецтво ще характеризують як “холодне мистецтво”. Представники мінімал-арту: Карл Андре, Ден Флавін, Роберт Моріс та інші.
Соц-арт виникає як пародія (іронія знайшла свій прояв у назві самого напрямку) на офіційне радянське мистецтво та образи сучасної масової культури, хоча в ньому інколи і проявляються елементи ностальгії.
Представники цього напрямку прагнули позбавити глядача від ідеологічних стереотипів. Соц-арт об’єднує два поняття: соцреалізм та поп-арт. Винахідниками соц-арту вважаються московські митці Віталій Комар та Олександр Меламід.
Оп-арт (скорочено від англ. optical art) – оптичне, або візуальне мистецтво, орієнтоване на моделювання простору і руху нетрадиційними для мистецтва засобами і розраховане на оптичний ефект. Теоретик цього художнього напрямку С.Тіллім вважає його основною метою створення оптичної ілюзії одночасного наближення і віддалення планів динамічного простору за рахунок особливої організації кольорових фігур. В ідеалі при тривалому розгляді творів оп-арту має виникати особливий візуальний ефект руху елементів композиції, динаміки, хоч сам твір залишається статичним. Художник ніби бавиться з глядачем, змушуючи свої образи. Художник ніби бавиться з глядачем, змушуючи свої образи мерехтіти й пульсувати. Основні представники опт-арту: В. Вазарелі, Б.Райлі, Р. Анушкевич.
Поп-арт (від англ. popular – популярний, народний) – напрямок, що прагне до подолання дистанції між елітарною і масовою культурою. Його представники: ДжДжонс, Р.Раушенберг, Р.Гамільтон, Дж.Дайн та ін. Поп-арт виступив своєрідною реакцією на класичний елітарний абстракціонізм, розуміння якого потребувало від глядача значного рівня підготовки.
Поп-арт критикує відмову від фігуративності, безпредметність, вимагаючи повернення до об’єкту, реальності – але вже не абстрактної, не стилізованої, а до конкретного предмету. Представники поп-арту вважали, що художню цінність можна знайти у будь-якому предметі, використовуючи і комбінуючи у своїх композиціях об’єкти різного плану.
Українська література
Тема:
| Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. |
Виконати тестові завдання:
08 травня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Стильові
особливості слів іншомовного походження.
Переглянути відеоурок:
Виконати тестові завдання:
Українська література
Тема: Поезія: І. Римарук («Обнови»), Ю. Андрухович («Астролог», «Пісня мандрівного
спудея»).
Підручник с. 220-221 й с.223-225 (опрацювати теоретичний матеріал).
Виразно читати вірші
12 травня 2020 рік (віторок)
Українська мова
Тема: Стильові особливості слів іншомовного походження.
Виконати тестові завдання:
Тема: Стильове
забарвлення лексики.
Опрацювати теоретичний матеріал за посібником Авраменка О. М.
Виконати тестові завдання:
14 травня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Поезія: О. Забужко («Рядок з автобіографії», «Читаючи історію»). О. Ірванець («До французького шансоньє»), С. Жадан («Музика, очерет…», «Смерть моряка»).
Виразно читати вірші
Виконати тестові завдання:
Тема:
Проза, есеїстика: Г. Пагутяк («Потрапити в сад»,
«Косар»). Проза, есеїстика: Ю.Андрухович («ShevchenkoisOK»)
15 травня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Повторення вивченого за рік
Виконати тестові завдання:
Українська література
Тема: В.
Діброва («Андріївський узвіз»)
Опрацювати матеріал
Виконати тестові завдання:
|
19 травня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Повторення вивченого за рік
Виконати тестові завдання:
Українська мова
Тема: Повторення вивченого за рік
Виконати тестові завдання:
21 травня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Урок позакласного читання. Л. Пономаренко. Новели зі збірки «Синє яблуко
для Ілонки».
Читати твір
Тема:
| Контрольна робота №5 з теми «Творчість В. Стуса, сучасна українська література» (розгорнуті відповіді на запитання). Виконати тестові завдання:
22 травня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Підсумкова контрольна робота за рік
Виконати тестові завдання:
Українська літерутура
Тема: Урок літератури рідного краю. Новочасна поезія рідного краю
Оформити конспекти про одного сучасного поета рідного краю
26 травня 2020 рік (вівторок)
Українська мова
Тема: Повторення вивченого
Виконати тестові завдання:
Тема: Повторення вивченого
Виконати тестові завдання:
28 травня 2020 рік (четвер)
Українська література
Тема: Бесіда
про твори, вивчені впродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх
художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).
Повторити вивчений матеріал
Виконати тестові завдання:
Тема: Бесіда
про твори, вивчені впродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх
художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).
Повторити вивчений матеріал
Виконати тестові завдання:
29 травня 2020 рік (п'ятниця)
Українська мова
Тема: Підсумковий урок
Виконати тестові завдання:
Українська літерутура
Тема: Підсумковий урок
Виконати тестові завдання:
|
https://naurok.com.ua/test/complete/22ede7a2-75e5-4c49-9dca-066c63a53c5f
ВідповістиВидалитиСтогній Олександра
https://naurok.com.ua/test/complete/8b86b305-ff75-423d-ba71-3c2f60ae529e
ВідповістиВидалитиСтогний Александра
https://naurok.com.ua/test/complete/cfea9e1d-af10-4a84-b1dd-6776e8c31bd3
ВідповістиВидалитиhttps://naurok.com.ua/test/complete/ef4d388c-91eb-46f8-a3a1-a11f4375817b Стогний Александра
ВідповістиВидалитиhttps://naurok.com.ua/test/complete/57983407-45bd-4acf-84d3-e7ad73916db5
ВідповістиВидалитиМиненко София
Дівчатка, присилайте, будь ласка, відповіді на пошту. Я не можу відкрити відповіді)))
ВідповістиВидалити